Викладено поради щодо вивчення художніх творів О.Кобилянської та розроблено уроки з вивчення кожного твору. Значну увагу приділено зразку тематичної діагностики рівня навченості учнів та словнику малозрозумілих слів, значення яких пояснюються за допомогою відповідників із сучасної української літературної мови.

Наведено основні методи розрахунку збитків галузей економіки України та шкоди, завданої довкіллю внаслідок дефіциту водних ресурсів у період маловодних років у басейні Дніпра, а також заходи щодо їх запобігання. Представлено вихідні дані для розрахунку збитків у сільському, рибному господарстві, в енергетичній галузі, у водному транспорті, комунальному та промисловому водоспоживанні та обстежень екологічного стану водних об'єктів, комплекс заходів щодо запобігання збиткам та їх еколого-економічну оцінку.

Розглянуто сучасний стан водозабезпеченості областей України й особливості формування якісних показників ресурсів поверхневих вод. Надано оцінку порушення природної рівноваги у річкових басейнах за показником мінералізації у техногенно перевантажених регіонах. Показано, що картографічні моделі, створені за допомогою даних дистанційного зондування Землі та геоінформаційних систем в розрізі адміністративних областей, є одним з засобів управління екологічною безпекою водних ресурсів.

Рассмотрены современное состояние водообеспеченности областей Украины и особенности формирования качественных показателей ресурсов поверхностных вод. Дана оценка процессу нарушения природного равновесия в речных бассейнах по показателю минерализации в техногенно перенагруженных регионах. Показано, что картографические модели, созданные с помощью данных дистанционного зондирования Земли и геоинформационных систем в разрезе административных областей, являются одним из способов управления экологической безопасностью водных ресурсов.

Розглянуто питання системної екологізації будівництва на основах сталого розвитку. Проаналізовано особливості моделювання техногенно-небезпечних ситуацій з використанням даних дистанційного зондування Землі, вплив розсолів на деформацію земної поверхні над шахтним полем рудника "Ново-Голинь". Визначено динаміку змін показників якості води р. Прут на різних її ділянках, рівні впливу регіонального підтоплення на якість поверхневих водних ресурсів, аварійно-небезпечні зони мереж водопостачання та водовідведення засобами геоекологічних ГІС міст. Висвітлено проблеми екологічної безпеки навколишнього середовища в процесі очищення поверхневого стоку з урбанізованих територій, вплив на навколишнє середовище освоєння під забудову заплавних земель річок України.

Рассмотрены вопросы системной экологизации строительства на основах устойчивого развития. Проанализированы особенности моделирования техногенно-опасных ситуаций с использованием данных дистанционного зондирования Земли, влияние рассолов на деформацию земной поверхности над шахтным полем рудника "Ново-Голынь". Определены динамика изменений показателей качества воды р. Прут на разных её участках, уровни влияния регионального подтопления на качество поверхностных водных ресурсов, аварийно-опасные зоны сетей водоснабжения и водоотвода средствами геоэкологических ГИС городов. Освещены проблемы экологической безопасности окружающей среды в процессе очистки поверхностного стока с урбанизированных территорий, влияние на окружающую среду освоения под застройку заплавных земель рек Украины.

Проаналізовано особливості застосування сучасних пристроїв сканування для перенесення геоінформації з галогенідосрібних носіїв на цифрові. Наведено просторово-часову екологічну характеристику р. Прут на різних її ділянках. Описано ГІС/ДЗЗ-технології в процесі моніторингу в басейні транскордонної р. Сіверський Донець. Розглянуто питання вдосконалення контролю екологічного стану грунту на прилеглих до авіапідприємств територіях.

Проанализированы особенности применения современных устройств сканирования для переноса геоинформации с галогенообразных носителей на цифровые. Приведена пространственно-временная экологическая характеристика р. Прут на разных её участках. Описаны ГИС/ДЗЗ-технологии при ведении мониторинга в бассейне трансграничной р. Северский Донец. Рассмотрены вопросы усовершенствования контроля экологического состояния почвы на прилегающих к авиапредприятиям территориях.

Висвітлено процеси розповсюдження та перетворення екотоксикантів у біо- й екосистемах. Увагу приділено питанням метаболізму (біотрансформації) чужорідних сполук, оцінці хімічної небезпеки в Україні. Розглянуто особливості розповсюдження та критерії дії небезпечних речовин у природних і техногенних системах. Запропоновано методи визначення екологічних ситуацій, форми та види їх регулювання.

Освещены процессы распространения и преобразования экотоксикантов в био- и экосистемах. Уделено внимание вопросам метаболизма (биотрансформации) чужеродных соединений, оценке химической опасности в Украине. Рассмотрены особенности распространения и критерии действия опасных веществ в природных и техногенных системах. Предложены методы определения экологических ситуаций, формы и виды их регулирования.

Розглянуто зміни у природному середовищі під впливом технічної діяльності людини. Висвітлено питання виникнення техносфери, споживання в ній природних ресурсів, проблеми техногенного забруднення біосфери. Увагу приділено джерелам техногенних емісій, охороні надр і грунту, використанню поновлюваних і безперервних джерел енергопостачання. Висвітлено шляхи щодо оптимізації взаємовідносин людини та природи.

Рассмотрены изменения в природной среде под влиянием технической деятельности человека. Освещены вопросы возникновения техносферы, потребления в ней природных ресурсов, проблемы техногенного загрязнения биосферы. Уделено внимание источникам техногенных эмиссий, охране недр и почвы, использованию возобновляемых и беспрерывных источников энергоснабжения. Обозначены пути оптимизации взаимоотношений человека и природы.

Рассмотрено аналитическое решение задачи определения уменьшения пьезометрического напора при прохождении фильтрационного потока через экран для оценки выноса загрязнений из хвостохранилища и продуктов деструкции твердых бытовых и промышленных отходов подземным стоком в поверхностные воды.

Розглянуто багаторічну динаміку природно-техногенних змін мінералізації водних об'єктів в різних природно-сільськогосподарських зонах. Запропоновано методику для визначення складової рівня техногенної деформації в багаторічних природних трендах. Обгрунтовано індикатори перевищення ресурсно-стабілізуючої "спроможності системи" та рівня техногенної деформації водної екосистеми.

Науково обгрунтовано та розроблено більш надійні та достовірні моделі та інженерні методи розрахунку, спрямовані на оцінку та прогноз екологічного стану річкових басейнів для забезпечення екологічної безпеки територій та акваторій України. Розроблено концепцію та системну модель комплексного прогнозу екологічного стану річкових басейнів залежно від рівня антропогенного навантаження на них. Запропоновано та реалізовано картографічні моделі техногенного забруднення поверхневих вод регіонального та місцевого рівнів з використанням даних дистанційного зондування Землі та ГІС-технологій. Розроблено та реалізовано гідродинамічну модель гідрографічної мережі за умов надзвичайних ситуацій, обумовлених аварійними скидами підземних стічних вод різного походження. Створено математичні моделі режимів руху рідини, а також обчислювальні алгоритми та програми для оцінки впливу забруднення басейнів річок підземними водами. Розроблено методику розрахунку оцінки роботи екранованих споруд у районах хвостосховищ та складування твердих побутових відходів. Апробовано регіональні картографічні моделі техногенного навантаження на гідрографічну мережу та експериментально превірено ефективність методики розрахунку оцінки забруднення поверхневих вод підземним стоком з полів фільтрації комунальних очисних споруд.

Висвітлено основні поняття та визначення екологічної безпеки й особливості побудови державної системи управління нею. Проаналізовано процеси виникнення та розвитку природних і техногенних надзвичайних ситуацій, наведено їх класифікацію. Розглянуто надзвичайні ситуації у сфері питного водопостачання та водовідведення. Визначено сутність техногенного ризику та механізм оцінювання збитку від надзвичайних ситуацій. Сформульовано загальні вимоги до розвитку та розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій.

Розглянуто довгострокові зміни водних екосистем для різних природно-сільськогосподарських зон України (по показнику мінералізації). Визначено стійке перевищення циклічних змін гідрохімічних показників значних частин річкових басейнів та водних об'єктів. Відзначено стійке порушення зворотних зв'язків, що існують в природі, з урахуванням техногенних деформацій природних циклів в межах річкових басейнів або їх відносно самостійних частин. Введено поняття рівня техногенної деформації систем та перевищення їх ресурсної спроможності. Запропоновано враховувати складову техногенезу поряд з основними режимоутворюючими факторами в багаторічних природних трендах. Запропоновано методику визначення величини складової техногенезу в циклі багаторічних спостережень за мінеральним складом поверхневих вод. Обгрунтовано підходи щодо розробки гранично допустимих водно-екологічних навантажень на річкові басейни.

Проаналізовано системи екологічних оцінювань сучасної ситуації та виділено не відслідковані патентами, не виявлені та не вивчені проблеми екологічної безпеки. Обгрунтовано необхідну мережу геоекологічних полігонів для екологічного територіального аудиту та екологічного моніторингу території Рогатинського та Богородичанського районів Івано-Франківської області. Побудовано екологічні маршрути, відібрано проби на аналіз вмісту забруднювальних речовин у різних компонентах геоекосистем - грунтах, водах, атмосферному повітрі, опадах дощу і снігу та рослинності. Виконано аналітичні лабораторні роботи з визначенням вмісту забруднювачів у компонентах довкілля. Здійснено комп'ютерну обробку одержаних результатів з використанням ГІС для наповнення баз даних екологічної інформації та побудови еколого-техногеохімічних карт. Теоретично обгрунтовано та запроваджено систему моніторингу довкілля на прикладах двох адміністративних районів та їх територіальних громад з використанням методів ДЗЗ / ГІС / ІТ шляхом деталізації методами наземних екологічних досліджень на території впливу Бурштинської ТЕС та урбоекосистеми м. Івано-Франківськ. Запропоновано необхідний комплекс природоохоронних заходів для адміністративних районів і територіальних громад з метою управління екологічною безпекою.

Живі організми формують та контролюють потоки речовини та енергії в біосфері, забезпечуючи стабільність параметрів навколишнього середовища, тому запропоновано використовувати біологічний вид як ключову одиницю моніторингу екобезпеки. Виходячи з найпростішої моделі взаємодії виду з абіотичними та біотичними факторами навколишнього середовища, виведено формулу для оцінки оптимальних умов існування певного організму: H = F (B, P, C), де H - коефіцієнт процвітання виду; B - сумарна дія біотичних факторів; P - інтегральний вплив фізичних факторів; C - загальна дія хімічних факторів. Обгрунтовано впровадження "Паспортів екологічної безпеки видів" для нагромадження верифікованого масиву інформації у стандартизованій формі для подальшого використання фахівцями у сфері екобезпеки. Проаналізовано математичні підходи, які використовуються для кількісної оцінки біотичних та абіотичних факторів і розпочато створення методологічного підгрунтя для паспортизації видів живих організмів. Для одержання аналітичної інформації у текстовому та графічному вигляді необхідно створити експертну систему оцінки процесів життєдіяльності організмів: ES = DB + LR + EX + NK + IN, де ES - експертна система; DB - база даних; LR - підсистема алгоритмів для аналізу інформації; EX - пояснювальна підсистема; NK - підсистема надходження нових знань; IN - діалоговий інтерфейс.

Проведено порівняння вмісту 11 елементів (Al, Ca, Cd, Cu, Fe, Mg, Mn, Ni, Pb, Si, Zn) у плодових тілах 9 видів нівальних міксоміцетів та їх субстратах, зібраних в італійських і французьких Альпах. Виявлено здатність нівальних видів акумулювати високотоксичні важкі метали Cd і Pb, а також Zn і Cu.

Розглянуто геоінформаційні технології захисту довкілля. Висвітлено питання створення системи космічного моніторингу пірологічного стану лісових масивів. Увагу приділено використанню інформаційних технологій при оцінках екологічного стану складних техногенно-геологічних систем. Запропоновано підходи щодо створення інформаційно-аналітичної системи оборонного планування на базі когнітивних ІТ-технологій з використанням принципів мережоцентричності. Розроблено методики прогнозування техногенних землетрусів з використанням ГІС-технологій. Досліджено ізотопний обмін у процесі міграції тритію в навколишньому середовищі. Розкрито роль установ природно-заповідного фонду у розвитку екологічної освіти.

Висвітлено загальні положення інженерних методів і технологій у вирішенні екологічних проблем. Проаналізовано науково-технічні методи та технології зниження ризику виникнення аварійних ситуацій на технічних об'єктах у контексті попередження виникнення екологічних катастроф. Охарактеризовано аерокосмічні методи дослідження, інформаційні технології у вирішенні екологічних проблем. Увагу приділенно проблемам застосування методів керування у вирішенні екологічних задач.

Обгрунтовано зв'язок між екологічною безпекою та енергетичною ефективністю - як основними складовими на шляху до сталого розвитку суспільства. Розглянуто існуючі підходи до визначення суті екологічної безпеки, деталізовано її характерні риси, обгрунтовано основні практичні принципи її забезпечення, а також показано перспективні напрямки подальшого розвитку системи міжнародної екологічної безпеки. Наведено загальну схему організації системи екологічної безпеки за звичайного стану навколишнього середовища, яка має опиратися на три складові: контроль, регулювання і впровадження заходів безпеки. Показано, що максимальні зусилля мають бути зосереджені на прийнятті управлінських рішень на підставі аналізу існуючих ризиків та прогнозу нових потенційних загроз, які є невід'ємною складовою діяльності людини. Важливим етапом продуктивної системи менеджменту є використання найліпших доступних технологій, який не потребує жорсткої регламентації діяльності та надає свободу вибору шляхів досягнення поставленої цілі, спираючись на надсучасні технологічні та організаційні розробки та їх вдале поєднання. Обгрунтовано конкурентні переваги та ряд недоліків від впровадження системи екологічного управління на підприємстві, зокрема в галузі енергетики. В роботі наведено базові закони України в галузі екологічної безпеки, а також державні стандарти України серії міжнародного стандарту ISO 14000. Узагальнено основні етапи менеджменту в сфері екологічної безпеки, які базуються на циклі Шухарда - Демінга та представлені в моделі системи управління екологічною безпекою за стандартом ДСТУ ISO 14001:2015.

Мета роботи - здійснити натурні дослідження рівнів шумового забруднення на найбільш завантажені транспортним потоком авторозв'язки та перехрестя м. Київ та визначення перевищення нормативних значень на основі національних і міжнародних стандартів. Розрахунок ймовірності втрати чутності в умовах тривалого впливу шумового навантаження на організм 40 річних працюючих для 20-річного трудового стажу і 50-річних працюючих для 30-річного трудового стажу відповідно. В даній роботі проаналізовано шумове забруднення по основних автошляхопроводах м. Київ на основі одержаних натурних даних вимірів. Оцінено виробничий ризик від хронічного шумового забруднення для безпеки працюючих на відкритому повітрі згідно методики міжнародного стандарту ISO 1999:2013(E). Дослідженнями доведено, що при 8-годинному впливі у працюючого в умовах постійного хронічного шумового навантаження можуть спостерігатися зміщення порогу чутності залежно від віку та трудового стажу. Національні нормативні документи та Директива 2003/10/EC не визначає надмірний ризик погіршення слуху, на якому базуються обмеження. Для визначення скорегованого рівня від шумового забруднення та безпеки працюючих на відкритому повітрі на ремонті автошляхопроводів можна використати методику, що рекомендована міжнародним стандартом ISO 1999/2013. Наукова новизна полягає у визначенні натурних даних шумового навантаження на прикладі окремих найбільш завантажених автомобільних розв'язках м. Київ, де транспорт переважно рухається з невеликою швидкістю та стоїть в заторах. Одержані середні дані на протязі робочого дня свідчать про шумове навантаження, яке перевищує на 18 - 20 % нормативне значення для працюючих на відкритому повітрі (80 дБА). На підставі розрахунків імовірності втрати чутності працюючих внаслідок впливу шумового забруднення при середньозваженому рівні 90 дБА для працюючих з 20 та 30-річним робочим стажем; доведено необхідність розширеної програми моніторингу в місцях посиленого шумового забруднення для виробничих майданчиків та посилення захисту працюючих щодо забезпеченням їх нормативним рівнем безпеки. Результати досліджень націлені на забезпечення безпеки працюючих на відкритому повітрі при ремонті автошляхопроводів великого міста та на будівельних майданчиках поблизу великих перехрестів. Дані дослідження можуть бути використані при складанні планів моніторингових спостереженнях за шумовим забрудненням міського середовища та визначенні виробничого ризику працюючих з метою запобігання хронічних захворювань та нещасних випадків на виробництві. Значимість роботи полягає в необхідність посилення наявного динамічного контролю за умовами праці та здоров'ям працюючих на відкритому повітрі в умовах постійного шумового навантаження міста та необхідності щодо перегляду вимог до роботодавця, які регулюють захист працюючих від шуму. Результати досліджень показали, що максимальне значення шумового забруднення м. Київ біля основних автошляхопроовдів протягом дня знаходиться в межах 87 - 94 дБа, що в середньому на 11 % перевищує нормативне значення для відкритих виробничих майданчиках. Імовірність втрати слуху працюючих внаслідок впливу шуму складає 11,5 % для 50 річних при 30-річному стажу роботи і 6,3 % для 40 річних працюючих при умові 20-річного стажу роботи.

Представлено дослідження щодо аналізу впливу температурних показників атмосферного повітря урбанізованих територій на показники забруднення первинними та вторинними елементами та вплив якісного стану повітря на значення виробничого ризику. Запропоновано алгоритм системної ієрархічної моделі оцінки і класифікації виробничого ризику для робітників, які працюють на відкритому повітрі. Представлені залежності між вологовмістом в повітрі, температурними показниками та індексом забруднення AQIPM2,5 в м. Києві за березень 2020 р. Взаємовплив температурних та якісних показників атмосферного повітря на здоров'я працівників на відкритих виробничих майданчиках на даних 2016 р. представлено на прикладі окремих автомобільних шляхопроводів м. Києва, як одного з самих спекотних років останнього десятиліття. Представлені середньомісячні значення індексу забруднення атмосферного повітря аерозольними частками РМ2,5 мкм і виробничогоризику в залежності від вторинного формальдегідного забруднення внаслідок фотохімічних перетворень. Розроблена шкала класифікацій між кількісними показниками виробничого ризику та показниками забруднення атмосферного повітря. Ступінь небезпечності виробничого ризику по перевищенню концентрації найбільш небезпечного забруднювача може бути визначена даним підходом за референтним значенням окремого показника. Результати роботи стануть в нагоді при розробці рекомендацій щодо захисту здоров'я працюючих в умовах поступового підвищення температурних показників, а також при розробці містобудівельних норм охорони праці на будівельних майданчиках.